Дефектологія — Енциклопедія Сучасної України
ДЕФЕКТОЛО́ГІЯ (від лат. defectus – недолік і …логія) – наука про психофізіологічні особливості розвитку дітей з фізичними і психічними порушеннями (з вадами слуху, зору, затримкою психічного розвитку, порушеннями мовлення, опорно-рухового апарату, розумової діяльності), закономірності їх виховання, навчання і трудової підготовки. У складі Д. – розділи спеціальної педагогіки – сурдопедагогіка, тифлопедагогіка, олігофренопедагогіка, логопедія, кожен з яких є окремою галуззю і має предмет, завдання та методи дослідж., а також спеціальна психологія. Характер порушень фіз. і розум. розвитку дитини впливає на весь процес і кінц. результат формування її пізнав. діяльності, становлення як особистості. Вивчаючи особливості пізнав. і практ. діяльності дітей з порушеннями психофіз. розвитку, а також досвід їхнього індивід. навч., педагоги і психологи ставлять за мету з’ясувати об’єктивні закономірності фіз.
і розум. розвитку дітей, які мають порушення в системі аналізаторів, ЦНС, мовленнєвої діяльності; визначити структуру дефекту і компенсаторні можливості дітей; обґрунтувати принципи забезпечення спеціально організ. умов, створити спец. пед. систему виховання й навч. таких дітей відповідно до сучас. вимог, сприяти підвищенню їхнього соц. статусу в суспільстві; розробити основи психол.-пед. діагностики порушень розвитку, принципи, зміст, методи та організац. форми виховання і навч. дітей зі склад. порушеннями, подолання наслідків дефекту; запропонувати шляхи, методи і засоби підготовки дітей з порушеннями психофіз. розвитку до участі в сусп. житті і практ. діяльності.
Організацію спец. навч. дітей з психофіз. порушеннями започатковано у 18 ст. Рівень мед. і
філос. знань у цей період дав можливість з наук. позицій підійти до розуміння процесів розвитку дітей з психофіз. вадами. Їх виокремлено з заг. групи душевнохворих; зроблено спробу класифікації фізіол. і соц. причин їхніх дефектів; започатковано практику навч.
Функціонують 180 спец. дошкіл. закладів та 1400 спец. груп при дит. садках звич. типу, де перебувають понад 75 тис. дітей різних нозологій захворювання.Важливою тенденцією у здобутті спец. освіти в країнах ЄС, США, Канаді є інклюзивне (сумісне) навч. дітей з порушеннями психофіз. розвитку зі здоровими однолітками, що гарантує їм право на рівні доступ до освіти, вибір форми і змісту навчання.
Наукові дослідження у галузі Д. здійснюють співроб. Інститутів спец. педагогіки АПНУ і корекц. педагогіки та психології Нац. пед. університету (обидва – Київ). Вагомий внесок у розвиток укр. Д. зробили сурдопедагоги А. Ґольдберґ,
Літ.
: Замский Х. С. История олигофренопедагогики. Москва, 1974; Ярмаченко М. Д. Історія сурдопедагогіки. К., 1975; Спеціальна педагогіка: Понятійно-термінол. слов. Лг., 2003; Сучасні тенденції розвитку спеціальної освіти (Українсько-Канадський досвід). К.; Едмонтон, 2004; Бондар В. І. Проблеми корекційного навчання у спеціальній педагогіці. К., 2005.
В. І. Бондар, В. В. Засенко
Рекомендована література
- Замский Х. С. История олигофренопедагогики. Москва, 1974;
- Ярмаченко М. Д. Історія сурдопедагогіки. К., 1975;
- Спеціальна педагогіка: Понятійно-термінол. слов. Лг., 2003;
- Сучасні тенденції розвитку спеціальної освіти (Українсько-Канадський досвід). К.; Едмонтон, 2004;
- Бондар В. І. Проблеми корекційного навчання у спеціальній педагогіці. К., 2005.
Спеціальна педагогіка 3. Право — курсові, реферати, контрольні, дипломні
Характеристика роботи
Контрольна
Кількість сторінок: 11
Безкоштовна робота
Завантажити
План
1.
Предмет, завдання, історія сурдопедагогіки
2. Педагогічна класифікація осіб з порушенням слуху
3. Спеціальна освіта слабочуючих
4. Спеціальна освіта глухих. Педагогічна система: білінгвістичний підхід у сурдопедагогіці
5. Предмет і завдання, історія тифлопедагогіки
Розгорнути весь зміст
1. Предмет, завдання, історія сурдопедагогіки
Сурдопедагогіка
Як вітчизняна, так і зарубіжна статистика показують, що число дітей з відсутністю або зниженням функції органу слуху постійно збільшується. В системі освіти збільшується число дітей, що мають поряд з порушенням слуху та інші відхилення у розвитку. У зв’язку з цим необхідність існування і розвитку науково-педагогічної області, предметом якої є теорія і практика освіти осіб з обмеженими слуховими можливостями, очевидна.
Завданнями сурдопедагогіки є: педагогічне вивчення осіб з порушеннями слуху і закономірностей оволодіння ними освітою в залежності від індивідуальних особливостей і особливостей порушення слуху та мовлення; розробка, наукове обґрунтування і практична реалізація спеціальної освіти для різних категорій осіб з порушеним слухом; розробка наукових основ змісту освіти, дидактики і спеціальних методик навчання осіб з порушеним слухом; розвиток різних підсистем спеціальної освіти осіб з порушеним слухом, спеціальних освітніх технологій розвитку залишкового слуху, навчання жестів, усного мовлення, педагогічної реабілітації в післяопераційний період (при кохлеарній імплантації) та ін.
Теорія і практика навчання і виховання осіб із розладами слуху в Україні має достатньо тривалий період розвитку (близько двох століть). Не випадково історія зародження й поширення освітньої практики глухих знайшла широке відображення у низці наукових досліджень, монографій, підручників, посібників (О. Дячков, М. Ярмаченко та ін.). Ґрунтовні дослідження історико-педагогічних аспектів становлення та розвитку сурдопедагогіки як окремої галузі вітчизняної дефектології в цілому та певних напрямів спеціальної освіти зокрема висвітлюються в численних наукових працях українських учених (В.Бондар, Л. Виготський, О. Дячков, І. Єременко, В.
Зростання уваги до історико-педагогічних досліджень з різних галузей дефектології дає підстави стверджувати, що цей напрям — один із пріоритетніших у сучасній спеціальній педагогіці. Водночас такі дослідження сприяють усвідомленню як позитивних, так і негативних наукових тенденцій у вітчизняній сурдопедагогіці, дають змогу перенести найкращий досвід у сьогоденну практику спеціальної освіти осіб із вадами слуху.
Друга половина ХХ ст. була періодом створення мережі шкіл для слабочуючих дітей. Науково-теоретичним підґрунтям для цього стали праці вчених, в яких обґрунтовувалася необхідність впровадження методичних підходів до навчання слабочуючих, відмінних від методик навчання глухих. Це був закономірний етап розвитку вітчизняної сурдопедагогіки. Звісно, коли Україна входила до складу СРСР, наукові дослідження вітчизняних науковців іноді спиралися на нові теорії російських вчених, розвивали й поглиблювали їх.
Це природно, оскільки наукова школа сурдопедагогів мала спільні корені; урядові резолюції, постанови та накази, тенденції освітньої практики були ідентичними і підпорядковувалися спільній меті. Головні ідеї, які стали теоретичним підґрунтям радянської сурдопедагогіки, і відповідно розробки змісту і методів навчально-виховного процесу, формулювалися саме в цей час. Йдеться, передусім, про новий підхід до педагогічної класифікації дітей з розладами слуху (Р. Боскіс), обґрунтування й розробку систем навчання мовлення-за принципом формування мовного спілкування, що враховували специфіку розвитку глухих (С. Зиков) та слабочуючих учнів (Р. Боскіс, К. Коровін, О. Зикєєв та ін.), створення оригінальної методики формування правильної звуковимови (Ф. Pay, Н. Слезіна та ін.), використання та розвиток залишкового слуху глухих та слабочуючих (О. Кузмічова).
Сучасна вітчизняна спеціальна педагогіка перебуває в пошуках нової освітньої парадигми. Шлях до її створення — не стільки створення нового, скільки переосмислення тривалого досвіду.
Духовний і культурний плюралізм, який змінює наше сьогодення та, сподіваємося, ще більшою мірою наше майбутнє, зумовлює можливість та необхідність розроблення такої концепції освіти дітей із розладами слуху, яка передбачатиме різноманітність підходів, розвиток, співпрацю та взаємозбагачення всіх існуючих (і тих, які ще мають виникнути) напрямів.
2. Педагогічна класифікація осіб з порушенням слуху
Питання дослідження і класифікації залишкової слухової функції у дітей із дефектами слуху є важливими для фахівців, що працюють у цій галузі, лікарів-отоларингологів, сурдопедагогів. Існуючі педагогічні класифікації спрямовано на обґрунтування різних підходів до навчання осіб із порушеннями слуху, а медичні класифікації мають на меті надати отоларингологам орієнтири для лікування і профілактики захворювань, що ведуть до порушень слуху.
Поширеною є класифікація порушень слуху у дітей, запропонована Л. Нейманом (1961). У залежності від середньої арифметичної утрати слуху в мовному діапазоні частот (500, 1000, 2000, 4000 Гц) установлено три ступеня туговухості.
Перший ступінь характеризується тим, що розмовне мовлення сприймають на відстані не менше 1 м, шепітне – біля вушної раковини. Під час другого ступеня розмовне мовлення сприймають на відстані 0,5 м, шепіт – не чують. Люди із третім ступенем туговухості розмовну мову сприймають біля вуха і до 0,5 м, шепіт — не чують.
Характеристика роботи
Контрольна
Кількість сторінок: 11
Безкоштовна робота
Завантажити
Замовити дану роботу можна двома способами:
- Подзвонити: (097) 844–69–22
- Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов’язкові поля до заповнення «ім’я» і одне з полів «телефон» або «email»
Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.
Новая эра образования глухих
Когда в ноябре 2019 года бостонская школа для глухих и слабослышащих Горация Манна отпраздновала свое 150-летие, она достигла еще одной важной вехи: она стала единственной «двуязычной школой» в США, в которой Американский язык жестов
и английский.
Стороннему наблюдателю, незнакомому с миром образования для глухих, этот шаг может показаться не очень драматичным или резким, но так оно и было. Американский язык жестов не везде используется в обучении глухих; большинство глухих детей в США обучаются по одной и той же программе английского языка, разработанной для слышащих учеников.
И многие платят академическую цену: глухие люди постоянно достигают более низкого уровня образования, чем слышащие. По данным Национального центра глухих по результатам среднего образования, 83 процента глухих взрослых заканчивают среднюю школу по сравнению с 89 процентами слышащих взрослых, и гораздо меньше продолжают свое образование в колледже.
«Мы всегда использовали ASL, — говорит Марица Чилиберто (91, 93, 95 лет), директор Горация Манна, — но не с тем преднамеренным подходом, который мы использовали в последние несколько лет. До этого упор всегда делался на изучение английского и разговорного языка, что не под силу всем учащимся».
Осуществимость имеет ключевое значение, поскольку многие учащиеся школы Horace Mann, которая обслуживает молодежь от детского сада до 12-го класса, сталкиваются с уникальными проблемами; большинство его студентов глубоко глухие, и их родной язык не английский. На государственных тестах MCAS по английскому языку и математике в 2017 году учащиеся 3–8 классов Хораса Манна были оценены как «не соответствующие ожиданиям», что значительно ниже, чем у их сверстников из округа. Пятилетний процент выпускников школы составляет всего 23 процента.
Для преподавателей программы BU Wheelock по изучению глухих, которые были в авангарде философских изменений в образовании глухих, продвигающих язык жестов, новое обозначение Горация Манна как двуязычного школьным округом и штатом стало поводом для празднования.
У BU есть связь с Горацием Манном, восходящая к его основанию — многие глухие студенты проходят полевые исследования в школе или, как Чилиберто, устраиваются там на постоянную работу — и его факультет по изучению глухих уже давно лоббирует в штате модернизацию образования глухих. Они указывают на исследование, которое показывает, что новый подход школы должен помочь изменить результаты тестов.
«Исторически сложилось так, что обучение глухих детей ASL часто рассматривалось как крайняя мера, к которой стоит прибегать только в том случае, если школа не может научить их слышать и говорить. С этой точки зрения изучение ASL — это признак неудачи», — говорит Наоми Казелли, доцент кафедры глухих в BU Wheelock. «Обозначение двуязычия рассматривает изучение ASL и английского языка, т. е. двуязычие, как достижение, заслуживающее признания. Это замечательный акт справедливости».
Семена перемен
В 1800-х годах школы запретили язык жестов в пользу обучения глухих учеников говорить, читать и писать по-английски, как «нормальные» люди.
Изобретатель и профессор BU Александр Грэм Белл, жена и мать которого были глухими, был одним из тех, кто выступал за запрет использования языка жестов. Белл преподавал в Горация Манна до и во время его пребывания в качестве профессора BU в 1870-х годах, работая со студентами, чтобы помочь им научиться говорить по-английски. Он однажды сказал, что преподавание языка жестов «противоречит духу и практике американских институтов».
Образ мышления, который он отстаивал, действительно начал меняться только в последние 50 лет, хотя споры вокруг него остаются спорными.
Роберт Дж. Хоффмайстер пришел в BU в конце 1970-х годов, утверждая, что методы обучения, отклоняющиеся от ASL, основаны на мифе о том, что изучение языка жестов помешает глухим детям преуспеть в английском языке.
Тогда и сейчас, говорит Хоффмайстер, общество было приучено рассматривать глухоту как негативное состояние, которое необходимо исправить.
«Здесь мы идем вразрез с медициной», — говорит Хоффмайстер, почетный профессор и соавтор знаменательного текста «Путешествие в мир глухих ».
По его словам, более 90 процентов глухих детей рождаются у слышащих родителей, большинство из которых полагаются на руководство медицинского учреждения. Технологические достижения в области кохлеарных имплантов и других вспомогательных средств часто дают родителям надежду на то, что у их ребенка разовьется речь. Немногие когда-либо встречаются с другими глухими людьми, и большинство выбирает разговорный язык в качестве основного метода общения. Хоффмайстер говорит, что на самом деле от глухоты нет лекарства, и его исследование показало, что чем лучше учащийся владеет языком на языке японского языка, тем лучше он способен учиться, думать и приобретать дополнительные знания.
Дитя глухих родителей и яростный защитник культуры глухих, когда она не была популярной, Хоффмайстер говорит, что постепенные изменения в образовании глухих за последние 15 лет, включая двойное назначение в Горация Манна, вселяют оптимизм.
«Я надеюсь на будущее, — говорит он. «Долгое время я чувствовал себя одиноким волком в этом поле».
Разработка учебного плана
Одно из последних достижений было сделано исследователями BU Wheelock Тоддом Чубеком (’92,’98, GRS’17) и Кристин ДиПерри (’04). Недавно они создали первую двуязычную учебную программу ASL/английский для глухих учеников и были приглашены в школы по всему миру, чтобы поделиться ею.
В течение многих лет Чубек работал учителем начальной школы для глухих учеников в Нью-Мексико. В отсутствие официальной двуязычной учебной программы он и его коллеги адаптировали планы уроков для слышащих детей, обучая глухих детей английскому языку и грамматике, когда у них еще не было основы разговорного английского. По его словам, его ученики просто не добивались успехов, поэтому он начал искать причины, по которым школьная программа не соответствовала требованиям.
В этих планах уроков, по словам Чубека, делается предположение о том, что учащиеся растут в семьях с доступными языковыми моделями и что они придут в школу хорошо подготовленными для использования своего родного языка, что не всегда верно для глухих учащихся.
«Часто глухие ученики приезжают из домов, где они не получают языковой базы — не только разговорной речи, но и доступа к языку, и точка. И мы просим глухих детей, у которых нет этой основы, практиковать то, чего они просто не знают», — говорит он. «Безусловно, есть примеры глухих учеников, которые приходят из домов жестов и развивают первый язык, которые преуспевают. Эти дети, как правило, превосходят тех, кто не из подписанных домов. Итак, я подумал: «Подождите секунду, нам нужно резервное копирование.» Должна быть учебная программа, которая будет иметь смысл для тех детей, которые не развили язык и чей доступ к миру в основном визуальный. ”
Учебная программа основана на ASL, используя его в качестве основы для дальнейшего изучения учащимися английского языка. «Мы хотим, чтобы учащиеся могли понимать, изучать и использовать все, что они могут узнать и освоить в отношении визуального языка, а затем взять это металингвистическое понимание, которое они развили на своем родном языке, и быть в состоянии применить его на втором языке».
говорит Чубек. Он и ДиПерри разработали «параллельную учебную программу», в которой учащиеся сначала изучают принцип грамматики американского языка жестов. Освоив это, они переходят к изучению того, как тот же принцип грамматики реализуется в английском языке. «Учебный план начинается с действительно фундаментального, чтобы убедиться, что учащиеся понимают, как организованы язык и идеи. Разница в модальности между английским как разговорным и письменным языком и ASL как языком жестов представляет собой огромную пропасть, которую нашей области было очень трудно преодолеть, но эта учебная программа позволяет нам это сделать».
Чубек и ДиПерри основали учебный план на основе программы, которую они разработали в Школе Скрэнтона для глухих и слабослышащих детей в Пенсильвании в сотрудничестве с Учебным центром Центра исследований и обучения глухих в Массачусетсе, которым управляет Хоффмайстер. Результаты за несколько лет тестирования были «постоянно невероятными», говорит Чубек, при этом большинство студентов программы показали уровень владения английским языком и общие знания или выше.
Первое двуязычное обозначение
Такие достижения, а также более широкая поддержка таких преподавателей, как Хоффмайстер, оказали глубокое влияние на Килиберто Горация Манна, выпускника программы изучения глухих BU.
Работая учителем в Horace Mann более десяти лет, начав с парапрофессионала, она надеется развить учебную программу Чубека и ДиПерри в рамках усилий школы по двойному назначению. В течение последних трех лет учащиеся Horace Mann, которых обучают группы учителей английского языка и английского языка, погружаются в изучение жестового языка с момента поступления в детский сад.
Предоставляя глухим детям возможность изучать английский язык и английский язык в раннем возрасте, по ее словам, школа улучшит их способность общаться со сверстниками и миром.
Образование для глухих – кафедра коммуникативных наук и глухих
кафедра коммуникативных наук и глухих
Программа «Обучение глухих» позволяет нашим учащимся реально изменить жизнь к лучшему
глухих и слабослышащих детей, их учителей, родителей и администраторов.
Наша программа предоставляет студентам обучение, навыки, образование и информацию
базу, чтобы воздействовать на окружающих положительным и активным образом. Более того, это воздействие может
совершенствовать образовательные системы и административные методы. Преследование бакалавриата
степень вдохновит студентов желанием что-то изменить.
Для преподавателей понятие «Обучение глухих» означает широкое и инклюзивное обучение.
обеспечения полной коммуникативной доступности для глухих и слабослышащих детей
как эффективный способ их обучения и воспитания. Степень бакалавра в области глухих
Образование может позволить человеку заниматься карьерой за пределами конкретной области обучения.
глухие и слабослышащие школьники. В огромном количестве рабочих мест, с или без высшего
ученых степеней, они могут служить «послами» между основным обществом и глухими.
Сообщество.
Образование выше степени бакалавра необходимо для завершения академического и требования к учетным данным, ведущие к профессиональной занятости. Хотя Мастер степень гуманитарных наук не требуется для будущих учителей, она считается необходимой для профессиональная подготовка, необходимая для успешного преподавания в классе. Почти все наши студенты получают степень магистра наряду с необходимыми педагогическими полномочиями для дополнительные профессиональные возможности. Просмотрите веб-сайт программы MA.
Программа обучения глухих состоит из 46 учебных курсов с возможностью продолжения сертификат преподавателя и степень магистра в области образования глухих.
Карьера
Наши студенты пользуются большим спросом в штате и в Соединенных Штатах в
все уровни образования: раннее вмешательство, начальная, средняя, старшая школа.
Как правило, выпускников либо берут на работу сразу после школы, либо уже
у них есть работа, выстроенная в очередь, прежде чем они закончат учебу.
Студенты могут получить высшее образование в таких областях, как консультирование, физиотерапия, юриспруденция, медицина и другие социальные услуги.
Потенциальный заработок
Начинающие учителя глухих и слабослышащих детей могут рассчитывать на средний заработок зарплата около 49 000 долларов в школах или около 55 000 долларов в качестве специалистов по программам. Зарплата также зависит от того, где они хотят работать, поскольку стоимость жизни в некоторых странах выше. части государства и страны, чем другие.
Дополнительная информация
Да. Специалист в области образования: глухие и слышащие верительные грамоты слуха
обязательные документы пост-бакалавра для учителей.
